Вступ

З тих пір, як Україна стала незалежною державою і відкрилися всі кордони із сусідніми державами, спостерігається стала тенденція зацікавленості населення у вивченні іноземних мов. При цьому дорослі люди не тільки самі намагаються вивчити одну чи декілька іноземних мов, але й дати такі ж знання своїм дітям. Це проявляється у великому і постійно зростаючому попиті, яким користуються гуртки іноземної мови для дітей. Звичайно це дуже похвально для батьків, але при цьому часто спостерігається одна серйозна помилка у їх менталітеті, коли вважається, що головне — знайти гарного вчителя і, повністю відмежувавшись від навчального процесу, все віддати в його розпорядження. Таке мислення має місце, якщо батьки не розуміють, що навчання дітей іноземній мові — це доволі складний процес, який забирає багато часу та зусиль як учнів, так і педагога. А вплив вчителя на дітей сильно обмежений в часі. Зазвичай періодичність занять з англійської мови складає 2-3 рази на тиждень по 35-45 хвилин. Зрозуміло, що у таких малих проміжках часу педагогу неможливо добре закріпити з усіма дітьми викладену на уроках інформацію. Тим гірше, якщо навчальна група складається з 20-30 дітей, при оптимальній кількості до 8 чоловік. А діти, як відомо всі різні: деякі дуже швидко схоплюють будь-яку інформацію, а для інших її треба повторити ще декілька разів. Тому без допомоги батьків педагогу дуже важко сподіватися на отримання гарних результатів від навчання.

Отже, враховуючи недостатнє освітлення цієї проблеми в періодичних виданнях та інтернеті, автор вирішив розглянути в цій роботі певні особливості такої взаємодії, щоб систематизувати власний досвід та поділитися з колегами порадами по оптимізації цієї сфери діяльності і, врешті решт, отримати кращі результати від навчального процесу.

1. Види домашньої роботи батьків з дітьми

Отже, сподіваючись на підтримку від батьків у навчальному процесі, педагогом очікується:

1. Перевірка знань дитини та інформування педагога про засвоєння чи незасвоєння нею нової інформації.

2. Закріплення вивченої лексики через періодичне повторення разом з дитиною.

3. Організація домашнього навчання за допомогою навчальних комп'ютерних ігор та перегляду презентацій.

4. Створення постійного фону звучання мови вдома.

5. Проведення з дитиною виховної роботи у випадку порушення нею дисципліни на уроках.

6. Заохочення до навчання шляхом прояву інтересу до набутих дитиною знань та похвалою за її успіхи.

7. Обмін з педагогом порадами та творчими ідеями щодо підвищення ефективності навчального процесу.

Розглянемо кожен пункт більш детально.

1. Батьки можуть надати велику допомогу вчителеві, якщо самостійно перевірять знання своєї дитини вдома. Для цього педагог передбачає 3 шляхи:

а) просто запитуючи дитину після заняття про те, що вона запам'ятала на уроці;

б) детальна перевірка знань дитини по спеціальному ілюстрованому словничку, яким на початку навчального процесу автор забезпечує всіх бажаючих. В них міститься вся лексика, що вивчається протягом навчального року. Кожне слово в цьому словничку супроводжується українською та англійською транскрипціями. За його допомогою батьки можуть у будь-який час перевірити знання своєї дитини і допомогти їй вивчити згаяне.

в) ІЛЗ (індивідуальний лексичний зріз). Педагог з певною періодичністю, після проходження дітьми 4 тем, видає батькам бланки так званого ІЛЗ , (див. Додаток 3). Робота з ним проходить наступним чином: хтось із дорослих має назвати певне слово по-українськи, а дитина повинна перекласти його на англійську мову. Якщо вона не змогла назвати яке-небудь слово, перевіряючий помічає його у бланці ІЛЗ, і передає для аналізу педагогу. Потім в іграх педагог може звернути більше уваги і закріпити з дитиною саме ті слова, які вона не змогла назвати при перевірці вдома.

2. Дитина в такому віці ще не здатна контролювати сама себе та примушувати себе повторювати вивчені на уроці слова. А це вкрай необхідно, адже такої періодичності занять явно не достатньо, щоб добре запам'ятати нову лексику. Таку функцію повинен виконувати хтось із дорослих (батьки, дідусь, бабуся або старші брати та сестри). Щоб їх допомога була більш ефективною, буде доречно прислухатися до деяких порад спеціалістів у галузі дослідження роботи пам'яті людини. Отже, вчені, провівши численні експерименти, прийшли до висновку, що для гарного засвоєння матеріалу немає потреби занадто часто його повторювати. Досить лише витримувати певні строки у цьому процесі і кількість повторень значно скоротиться. Результати цього дослідження наступні:

найбільш ефективний режим для повторювання є таким:

перше повторення – через 30 хвилин,

друге повторення – через 6-9 годин,

третє повторення – через 24 години,

і далі – 1 раз на добу.

В цілому, для гарного вивчення лексичних одиниць звичайно вистачає п’яти-шести повторень.

В усякому разі, як радять спеціалісти, будь-яка кількість повторень, що відокремлені одне від одного у часі, краще, ніж декілька повторень, що слідують відразу одне за одним.

Інша методика пропонує робити повторення слів у такому порядку:

Спочатку назвати всі слова разом з дитиною, потім:

перше повторення – через 10 хвилин,

друге повторення – через 24 години (тобто через добу),

третє повторення – через півроку.

1. 1. 3. На початку навчального року педагог планує провести організаційно-інформаційні батьківські збори, на яких батьків буде ознайомлено з найкращими навчальними комп'ютерними програми для дітей. Батьками пропонуються місця, де можна придбати їх та рекомендується установити їх на свій комп'ютер та включати у відповідний період часу, який педагог узгоджує з плановими термінами навчальної програми. Приклад такого розкладу представлений нижче у таблиці

Аналогічним способом можна займатися і з презентаціями. Батькам пропонується придбати диск із презентаціями до всіх тем, що вивчаються протягом навчального року. І згідно вищевказаного плану батьки можуть показувати їх своїм дітям та запам'ятовувати разом нові слова.

4. Незамінною допомогою педагогу в його роботі стане створення батьками у себе вдома постійного звучання англійської мови, щоб дитина просто звикала до неї, її інтонації, вимови і автоматично запам'ятовувала англійську лексику, вирази та віршики. Для цього автор планує записати спеціальний диск, завдяки якому діти зможуть чути у себе вдома всю лексику, діалоги та вірші, що вивчаються на заняттях протягом навчального року. Детально цей вид роботи описаний у пункті 3 ("Допоміжні матеріали”) цієї роботи. Крім цього батьки можуть забезпечити фонове звучання англійської мови через телеканали супутникового чи кабельного зв'язку, наприклад "English club” або через інтернет знайти будь-яке англомовне радіо. Таке постійне фонове прослуховування допоможе дитині:

• • • звикати до англійської мови, її структури, ритму та інтонації;

    • поліпшити вимовляння;

    • запам'ятати окремі слова чи вирази

5. Не всі діти добре ведуть себе на заняттях. Тому виховний момент, який оказують на них батьки, має велике значення для педагога. Для цього педагог має повідомити батьків, конкретно розповівши їм, чим саме завинила їхня дитина, щоб вони могли придумати покарання адекватне проступку. Також треба бути обережним, щоб не зловживати звертанням до батьків, а використовувати його, як крайній захід, використавши попередньо всі педагогічні можливості впливу на неї. При цьому карати дітей батьки повинні, керуючись наступними принципами:

• • • покарання повинно бути об'єктивним, тобто справедливим, адже діти не прощають несправедливого покарання та адекватно відносяться до заслуженого покарання;

    • покарання повинно бути адекватним проступку

    • у будь-якому випадку необхідно дати дитині пояснення, за що вона покарана і чому це погано;

    • не робити поспішних висновків, але з іншого боку неприпустиме і запізніле покарання;

    • виявити причини, що спонукали дитину до вчинення поганих дій;

    • покарання повинно бути індивідуалізовано. Для однієї дитини досить тільки одного погляду, для іншої – категоричної вимоги, а третій - просто необхідна заборона;

    • не зловживати покаранням. Інакше діти швидко звикають до нього та більше не відчувають докорів сумління;

    • карати треба з любов'ю, а не з "гарячої руки”

    • треба бути готовим до прощення, як тільки дитина визнає свою провину

6. На заняттях педагог всіляко намагається підсилити мотивацію дітей до навчання різними методами, але додатковий стимул, який полягає в тому, щоб почути від мами або тата схвальні відгуки за нове вивчене слово чи вираз, ніколи не буде зайвий. Навіть проста цікавість батьків про те, що було на уроці, побуджує її бути більше і більше залученою до навчального процесу.

Але хвалити дитину треба не тільки за певні видимі досягнення. Будь-яке здійснене дитиною зусилля, спробу досягти цілі необхідно помічати та заохочувати. Не важливо, до яких результатів вона прийшла, головне — відзначити старання, адже для деяких дітей досягнення навіть невисоких результатів потребує застосування великих зусиль. Той факт, що батьки оцінили, нехай невелике, досягнення дитини, принесе їй відчуття успіху, радості, задоволення від виконаної роботи, що вже само по собі буде нагородою.

Хвалити дитину треба так, щоб вона раділа не нагороді за виконану роботу, а самому процесу її виконання. Для цього необхідно посилювати її радість від подолання труднощів. Це буде вдохновляти її, підвищувати почуття власної відповідальності та самоконтролю, допоможе викликати бажання досягти нових результатів. Стимулом повинно бути не отримання подарунка чи звільнення від виконання неприємних обов'язків, а доручення почесної роботи (наприклад, самостійно сходити за дрібними покупками), деяке розширення прав дитини.

Ласка, поцілунки, погладжування у розумній кількості також можуть застосовуватися в якості заохочень і схвалень у будь-якому віці з урахуванням індивідуальних взаємовідносин.

Але з іншого боку треба бути обережним, щоб не перестаратися і не перехвалити дитину. Перехвалена дитина буде намагатися уникати вирішення складниз задач, прагнути получати похвалу будь-якими іншими шляхами.

7. Не дивлячись на те, що педагог має більше досвіду у навчанні дітей, ніж батьки, він повинен завжди залишатися відкритим до порад та зауважень зі сторони останніх, бо як говорять прислів'я "Зі сторони видніше” та "Вік живи, вік учися”. На думку автора кращий метод, яким ці поради можуть бути озвучені, є анонімне анкетування. Адже при безпосередньому спілкуванні педагога з батьками зі сторони останніх може проявлятися хибна сором'язливість чи закомплексованість, яка завадить їм дати учителеві об'єктивно і неупереджено саме ті поради, яких він потребує. А будучи впевненими, що їх імена залишаться в таємниці, батьки можуть висказати вчителеві все, що їм в ньому не подобається і що хочуть змінити в навчальному процесі. Проводити таке анкетування можна у 3-4 чверті навчального року.